Практична  робота №6

Тема: «Інформаційне суспільство-розвиток чи занепад?»

Мета: з’ясувати позитивні та негативні сторони розвитку сучасного суспільства.

Інформаці́йне суспі́льство   — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

§  збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

§  зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

§  зростання інформатизації та ролі інформаційних технологій в суспільних та господарських відносинах;

§  створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних». Те саме підтвердив і в 2010 році угорський дослідник Ласло Карвалікс. Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.

Проблеми

Як це не парадоксально, “інформаційне суспільство” має як ідеологічний, так і утопічний аспекти. І жоден з них не повинен залишатися поза увагою. На закінчення дозвольте мені навести чотири важливі докази щодо сказаного з відповідними зауваженнями.

По-перше, “інформаційне суспільство” ставить питання про нові соціальні обставини, але зовсім не в тому ракурсі, як про це думають усім відомі його прихильники. Як я вже показував, сподівання стосовно цього “нового суспільства” досить часто Грунтуються на дуже сумнівному економічному аргументі про домінацію нового “інформаційного сектора”. Його прояви можна бачити в зростаючій залежності від мікроелектроніки, комп'ютеризації й телекомунікації і в дедалі більшій кількості “інформаційних працівників”, котрі забезпечують очікуваний соціальний вимір, що виправдовує розмови про “інформаційну революцію” та “інформаційне суспільство”.

На економічному, політичному й культурному рівнях ефект інформатики видається досить глибоким. Її впливом на індустріальні відносини (як прямий, так і опосередкований) не можна нехтувати. Зростаюче усвідомлення моніторингу (часто небажаного) за особистим життям з боку комп'ютеризованих служб може стимулювати у відповідь нові види соціальних рухів. І, судячи з минулої історії, ті засоби передачі інформації й ті типи людської подоби, що передані на зберігання до “думаючих машин”, здатні спричинити зміни в нашому культурному досвіді.

Розвиток

Сьогодні світ переживає нову могутню революцію, здатну принципово змінити життя людей — їх роботу, дозвілля, способи об'єднання в співтовариства і навіть ставлення до са­мих себе. На відміну від попередніх технологічних рево­люцій, заснованих на матерії і енергії, ця фундаментальна зміна зачіпає наше розуміння часу, простору, відстані і знан­ня. В основі інформаційної революції лежить вибуховий роз­виток інформаційних технологій (IT), різноманітність і можливість вживання яких лімітовані лише винахідливістю самої людини. Сьогодні стала очевидною перевага інфор­маційної складової діяльності людей над всіма іншими її формами і компонентами.

У сучасному світі знання й інформація породжують нові
знання, їхні обсяги і вплив на продуктивний розвиток
суспільства зростають у часі подібно сніжному кому. Цей
виклик жадає від людства нових способів і засобів поширен­
ня і використання глобальних знань з метою подальшого
прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і
інформації. Пошук нової парадигми улаштування світу, що
вимагає глобалізації знань і наукових досягнень, і став пере­
думовою виникнення нової фази розвитку людства, пов'яза­
ної з появою інформаційного суспільства і його найбільш
розвинної форми — суспільства знань. В епоху інфор­
маційного суспільства людство одержує могутній інструмент
для об'єднання зусиль з метою одержання нових знань, спря­
мованих на рішення своїх глобальних проблем, економічно­
го зростання і підвищення життєвого рівня населення.     
Становлення і розвиток інформаційного суспільства є ха­рактерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і ко­мунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань уп­равління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови.

Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:

-   формування єдиного інформаційно-комунікаційного
простору країни, як частини світового інформаційного про­
стору,  повноправна участь України в процесах інфор­
маційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

-    становлення і в подальшому домінування в різних сфе­
рах перспективних інформаційних технологій, засобів об­
числювальної техніки і телекомунікацій;

-    створення і розвиток ринку інформації і знань як фак­
торів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів,
праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільст­
ва в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фак­
тичне задоволення потреб суспільства в інформаційних про­
дуктах і послугах;

-    зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст­
руктури в системі суспільного виробництва;

-    підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур­
ного розвитку за рахунок розширення можливостей систем
інформаційного обміну на міжнародному, національному і
регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі квалі­
фікації, професіоналізму і здібностей до творчості як най­
важливіших характеристик послуг праці;

-    створення ефективної системи забезпечення прав гро­
мадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поши­
рення і використання інформації як найважливішої умови
демократичного розвитку.

Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві еко­номіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інфор­маційних технологіях, і підтримується всесторонньо розви­неною людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.

Термін «Інформаційне суспільство» було прийнято вико­ристовувати щодо нової світової спільноти, яка базується на інформації. Загальноприйнятого визначення — що таке інформаційне суспільство ще немає, хоча в розумінні кола проблем, які воно охоплює і які мають бути вирішені при цьому, є істотні просування. Приведемо нижче деякі найпо­ширеніші визначення даного поняття.

Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в яко­му виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом.

Висновок: з’ясувала позивні та негативні сторони розвитку сучасного суспільства.